Поради для батьків

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як всі.

2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення по свою дитину.

4. Організуйте свій по бут так, щоб ніхто в сім*ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

10. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

11. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

12. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

13. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

14. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

Рекомендації щодо виховання дитини

Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості .

Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти у цих межах. Неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.

Намагайтеся впливати на дитину проханням, це найефективніший спосіб давати їй інструкції. І тільки у разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти, за що її покарали. Хоч би що трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.

Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.

Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища,ситуації, суть заборон та обмежень.
Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.